Leftfield Corner #13
- Vlad Fisun
- 2 hours ago
- 4 min read
Подкаст, що поєднує сучасні українські та закордонні релевантні релізи електронної музики.
NB: Ми віримо в силу спільноти набагато більше, ніж у безособові алгоритми просування платформ. Коментуйте, підписуйтеся, ставте вподобайки та діліться посиланнями на подкаст із друзями та близькими!
Аудіо-капсула музичного стану на серпень 2026 року – це не рандомна суміш інгредієнтів, а чітка мікстура зі зразків української електронної музики та чогось, зібраного з різних географій – від Таїланду до Барселони, від Рейкʼявіка до Брешії, але, звісно, Лондон є Лондон, по саунду чутно. Хоча дещо дуже схоже знайдено чи у Дніпрі, чи в Харкові.
Головна мета цієї пігулки – працювати в будь-який час і за будь-яких обставин.
Вважайте, що ви в затінку, якщо спекотно, і в затишку, якщо самотньо.
Blue States - Restoral
Енді Драгазіс повертає проєкт Blue States альбомом «Where The Fades Meet». На музичній складовій він знов все сам, але з хором із шести вокалістів, яким керує і співає сама Таіта Булмер із New Young Pony Club.
Альбом виходить на початку вересня, але ясно, що він дуже про літо, а в Лондоні воно цього року було інтенсивним.
Kutiman & Dekel - Sunshine
З країни вічного літа – Таїланду – засилає посилку Кутімен, тобто Офір Кутиель, разом з творчим партнером Декелем вони зробили платівку "Надія", тобто Hope.
Особисто у мене є надія, що в подальшому тексти пісень вони комусь довірять, поки це дуже по-школярськи, але з музикою зі студії, повної синтів і там-тамів, все гаразд. Тому беремо інструментальний номер Sunshine.
Lu Joyce – Omnidub
Модулярний Omnidub продюсера Lu Joice з міста-героя Одеси, яка попри все, тримає курортний сезон та репутацію. А ще й експорт, в тому числі електроніки, – альбом «Amphibia» видав лейбл з Лейпцигу insectorama.
Fluke – Slid
Біографія дідусів Fluke з благородної британської глубинки Букінгемпшир – це щось середнє між чайним розчином Мобі та бодрим сімейним кооперативом Кемікал Бразерс. Колись почали з панку, але рванули в електроніку аж до британської двадцятки, – а зараз вирішили про це нагадати збіркою The Second Bite, що переосмислює всі хіти 90-х новими студійними версіями.
Власне, все хороше почалося у Fluke з сінгла Slid, який помітив в 93-му навіть на той час вже культовий діджей Sasha. Але і нинішня версія звучить так, що всім діджеям раджу помітити – а хто не діджей, хай діджеям форвардить.
Walakos feat. Mutedbirds – <<RWD
Tyrell Corporation - Romance Obscura
30 років Алден Тайлер (справжне імʼя Мартін Хогейдінк) пише музику, в тому числі як Tyrell Corporation. Дуже хотілося б, щоб продюсери серіалу "Blade Runner" на Amazon врятували проєкт, який виглядає – хтось написав, що як на Temu куплений – хоча б якісним саундтреком, в якому точно місце композиції Romance Obscura.
Beppe Loda – Discosurock
Беппе Лода – дуже вагоме імʼя в італо-диско, резидент культового клубу Typhoon в Брешії у 80-ті, і проактивний й досі – його залучив лейбл Disco Mind; платівка Discoscurock виходить 31 серпня.
Travis or Alice – Happy (Sophu8)
«Happy (Sophu8)» – саркастичний техноджеб по темі нав'язаного позитиву й «психології успіху»: трек тягне тіло в рух, але не дає повністю відпустити напругу, і це, схоже, і є задум.
Peshka – Raw Void
Марк Февральський випустив Raw Void у парі з Fatebreak – реліз, що відповідає власному гаслу артиста intellectual addiction in the industrial ghetto: текхаус звужений до гіпнотичного мінімалістичного скелета.
I Wannabe – Afterglow Signal
Альтер-его Андрія Сироткина I Wannabe в «Afterglow Signal» тяжіє саме до мелодійної, атмосферної сторони власного каталогу – теплий, кінематографічний drum'n'bass-серпанок на синтапоновій підкладці.
Iro Aka – Ozadene
Може здатися, що Барселона для подібних опусів не найкраща творча лабораторія, але так хіба що кіномандрівники вважатимуть. Дует Iro Aka наполегливо працює десять років в ембієнті, IDM, і має неабиякий вплив на центральноєвропейську сцену.
Kiasmos & Alex Somers Feat. Ólafur Arnalds & Janus Rasmussen – Sworni
Альбом реворків дуета Kiasmos очікувано матиме попит та статус.
«II Reworked», вийшов на лейблі Erased Tapes в серпні
Роботи Олафура Арнальдса та Януса Расмуссена переосмислюють музиканти-друзі.
Алекс Сомерс уповільнює записи та навіть змінює стрій піаніно і струнних – дуже leftfield підхід.
William Orbit – The Story Of Light
23 липня пішов у засвіти William Orbit – справжнє імʼя Уильям Марк Уейнрайт. Вплив на індустрію важко переоцінити – фактично з кінця 80-х він був законотворцем шоубізнесу, відпрацювавши з Мадонною над Ray of Light, з Blur над Coffee & TV чи навіть з Nitzer Ebb над Shame. Але ж ми не про поп-сектор – Орбіт вносив інновації в великих артистів, додаючи саме нетипове музичне мислення. Наприклад, в 1993 році вийшов останній диск з трилогії Strange Cargo, і він був настільки в тему, що навіть тоді ще вибаглива Ібіца цікавилась: селектор Хосе Паділья в першій збірці Cafe del Mar поставив The Story Of Light другим номером, після себе. А поп-музикою все це стало років через 10.
З вами був третій місяць літа, серпень. А точніше, спроба його музичного втілення в нетривіальний спосіб.
Завдяки сучасним технологіям спроба буде доступна коли завгодно
на YouTube і Soundcloud.
Саме там ми чекаємо і на ваш відгук та враження. Воно допоможе і митцям, і авторам діяти більш впевнено – а вам допоможе отримувати наступні номери подкасту Leftfield Corner. Та й взагалі – світла сублімація то завжди приємно, тож не відмовляйте собі.
Автори подкасту:
Влад Фісун – селектор і ведучій
Макс Швайковський – режисер і саунд-інженер
Особлива подяка: Володимир Сіваш
Comments